Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утручати

Утручати, -чаю, -єш, сов. в. утрутити, -чу, -тиш, гл. Толкать, вталкивать, втолкнуть. Ой приведи до річеньки, а не втручай в воду. Н. п. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все наб'єшся. Ном. № 12477. Не можуть ніяк її до сіней утрутити. Грин. III. 508.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТРУЧАТИ"
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!» Рудч. Ск. І. 11.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Зами́сник, -ка, м. = мисник. Kolb. І. 58.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку. Желех.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. Св. Л. 93. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу. Св. Л. 94.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами. Ном. № 3179.
Шана, -ни, ж. Почтеніе, уваженіе, честь. Життя панське, та шана собача. Грин. 235. Ой я водила і визволяла, а мені молодій одна шана. Н. п. Ти окрив його красою, шаною царською. К. Псал. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.