Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті.
Кочержильно, -на, с. Древко кочерги. Рубай, сину, ясенину, буде кочержильно.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля.
Наче нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози.
Перестаркуватий, -а, -е. Пересварившійся.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл.
1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував.
2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мороз вікна позамуровував. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало.
Ухитрятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх.
