Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух.
Підхва́чувати, -ся, -чую, -ся, -єш, -ся, сов. в. підхвати́ти, -ся, -чу́, -ся, -тиш, -ся, гл. = Підхоплювати, -ся, підхопити, -ся.
Повторне нар. Вторично.
Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Під ним (городом) ціла різа землі буде.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж.
