Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерниця

Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРНИЦЯ"
Бавовняний, -а, -е.  = Бавняний.
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель. Міусск. окр.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у.  
Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою. Рудч. Ск. І. 208.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче. Вх. Зн. 46.
Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.