Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Дури́світство, -ва, с. Обманъ; шарлатанство. Та тепер скрізь таке дурисвітство! Нема й по судах правди.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр.
Коваляк, -ка́, м. Навозный, лошадиный жукъ. Geotrupus stercorarius.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Темнісінько нар. Совершенно темно, очень темно. Округи темнісінько.
Хрестатий, -а, -е. = хрещатий. Хрестатий барвінок. Хрестате вирізування.
Щетина, -ни, ж. Щетина.
