Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гонорува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. = Гонорувати. Сидить дівка на постелі та ся гонорує. Чуб. V. 156.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл. 1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала. Гол. І. 336. 2) Унижаться, унизиться.
Імла, -ли́, ж. = мла. Ой імла, імла по полю лягла. Мет. 193. Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. Мил. 158.
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки. Лебед. у.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости. МУЕ. III. 36.
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.