Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гольтіпа́ка, -ки, об. Голякъ, бѣднякъ, оборванецъ. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. І. 16. Ув. Гольтіпачище. Аф. 363.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Навалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Набѣжать, найти толпой. Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь повалували. Новомоск. у.
Перерумеґувати, -ґую, -єш, гл. = переремигати. Вх. Лем. 448.
Побевкати, -каю, -єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.
Прихватити, -ся. Cм. прихвачувати, -ся.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части. 2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Угадько, -ка, м. Отгадчикъ, угадывающій будущее. У мене два сини та обидва вгадьки: один ка', що дощ буде, а другий ка' — ба, не буде; хоч той, хоч другий вгадає, а все ж таки сини правду кажуть. Канев. у. Ном. № 5734, 6515.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).