Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл. 1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку. Ном. № 4884. 2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25. 3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Зімне́нький, зімне́сенький, -а, -е., Ум. отъ зімний.
Обділити Cм. обділяти.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій. Желех.