Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
Жа́дно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. Шевч. 178.
Настромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. настромитися, -млюся, -мишся, гл. Натыкаться, наткнуться.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу. Чуб. V. 124.
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Рубок, -бка, м. 1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. МВ. (О. 1862. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176. 2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Гол. Од. 27. Гол. III. 303. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Чуб. III. 403. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. Ум. рубо́чок, рубонько. Гол. IV. 441. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати. Гол. II. 596.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.
Шебер, -ру, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.