Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево.
Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок.
Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел.
1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика.
3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L.
Невірно нар.
1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою.
2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. . Руда — не вода. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. 4) Дождь сквозь солнце. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ.
Хорошкуватий, -а, -е. Довольно хорошенькій.
Штрихіль, -ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи.