Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бундз, -дза, м. 1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. Cм. будз. 2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех. 3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. бундзик.
Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Виряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. вирядитися, -жуся, -дишся, гл. Отправляться, отправиться, снаряжаться, снарядиться. Мисливі люди (так) примовляють, виряжаючись до поля. Ном. № 14148.
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
Затяготні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. Затяготніла жінка. Н. Вол. у.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Позсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и зсадити, но во множествѣ. Узяв та й позсаджував дітей на віз. О. 1861. V. 71.  
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.
Тамтейший, тамте́шний, -а, -е. = тамешній. Заплакала та за нею вся тамтешна шляхта. Гол. І. 68. Тамтешні люде. Мир. ХРВ. 215.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Грин. III. 276. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Чуб. І. 94. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Рудч. Ск. II. 144. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. МВ. ГІ. 142. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Мет. 6. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Рудч. Чп. 181. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки. Чуб. V. 221.