Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вузьмина, -ни, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Лахман, -на, м. 1) Отрепье, лоскутье, рубище. 2) = лахмай.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Ном. № 11566. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав. Алв. 19.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м. 1) Цѣпь, цѣпочка. Гол. Од. 67. А де ретяз — коня припясти? Кобел. у. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Не рвивя, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Держить хорта на ретязі. АД. І. 7. 2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. АД. І. 43. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка. Мир. ХРВ. 315.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Урунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. урунитися, -нюся, -нишся, гл. Покрывать, покрыть ниву густыми всходами, густо всходить, взойти, куститься (о посѣвѣ). Житом. Литин. Брацлав. у. Хліб, спасибі Богові, добре врунився. Як уруниться хліб, то пускають скот пастись. Литин. у. От побачите, що до перших приморозків ше так вруниться, як того треба. Брацл. у.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій. Чуб. II. 666.