Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує. К. ЦН. 210.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Отирлуватися, -луюся, -єшся, гл. О стадѣ овецъ: расположиться въ полѣ для отдыха. Отара отирлувалась, зорює і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. Рк. Макс. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн. Кобел. у.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. І. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. І. 22.
Степлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Согрѣться (о жидкости).