Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Бубликів, -кова, -ве = бублишний.
Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Виходити, -джу, -диш, гл.
1) Исходить. Всі лужечки виходила. Багато світу виходила.
2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Дай руками, а не виходиш ногами. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти.
3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Криком... зіпонув гайдамака.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.