Виписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. виписатися, -шуся, -шешся, гл. Выписываться, выписаться, уходить, уйти изъ общества. Адже ти не виписувався із запорожців?
Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати.
Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.