Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный.
Брусла, -ли, ж. Родъ длинной кофты безъ рукавовъ. Cм. брусля.
Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый.
Обелець, -льця, м.
1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса.
2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Пустка, -ки, ж.
1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка.
2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества.
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться.
2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі.
Спостигати, -га́ю, -єш, сов. в. спостигти, -гну, -неш, гл.
1) Настигать, настичь, захватывать, захватить, поймать. Несподівана його, кажуть, смерть спостигла. Його спостигли, як він утікав.
2) Успѣвать, успѣть. Не спостигне було хто слово неуважне до мене заговорити, я вже....
Чапула, -ли, ж. = чаполоть.