Валькир, -ру, м. = алькир.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Лозовець, -вця, м. = лозівка.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Підупасти Cм. підупадати.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.