Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арма́та, -ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.
Видряпувати, -пую, -єш, сов. в. видряпати, -паю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Перекидатися, -даюся, -єшся, сов. в. переки́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Перебрасываться, переброситься, перекидываться, перекинуться. Кину через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав. 2) Опрокидываться, опрокинуться. Човен перекинувся. 3) Перекидываться, перекинуться, кувыркаться, перекувыркнуться. Дівча гуляє на приспі і Рябко перекидається перед ним. Г. Барв. 214. 4) Переходить, перейти (на чью сторону). Од своїх одкинувся, до чужих перекинувся. Перекинулись до поляків такі українські велетні, як Жовковські, Ходкевичі. Морд. II. 7. 5) Переправляться, переправиться, переѣхать. Дайте нам човна, ми тільки перекинемось на той бік. Не забаришся через жита перекинуться. 6) Смѣняться, смѣниться, перебывать. По Хмельницькому уже три гетьмани перекинулось. 7) Превращаться, превратиться во что, оборотиться. Ото змій перекинувся голкою. Рудч. Ск. І. 122. Чорт перекинувсь чоловіком. Мнж. 128. Багатирь... перекинувсь мухою. Рудк. Ск. II. 93. 8) Перемѣнять, перемѣнить (одежду). Спідничина та одним одна і в свято нічим перекинутись. Черниг. у.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл. 1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. І. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).