Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Телеграма, -ми, ж. Телеграмма.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322.
Часунка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.