Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Мазура́тий, -а, -е. Испачканный (о человѣкѣ). Вх. Лем. 433.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив... Шевч. 651.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл. 1) Высадить (многихъ). 2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ). 3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Потоншати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.
Помрітися, -мріється, гл. безл. Представиться, пригрезиться.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі. Шух. І. 15, 122.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.