Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельможність, -ности, ж. Знатность. Желех.
Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у.
Чечітка, -ки, ж. Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка. Ном. № 13690.