Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Ном. № 3639. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. Грин. II. 126. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой. Мир. ХРВ. 34.
Жи́лавий, -а, -е. 1) Жилистый, мускулистый. Жи́лава рука. Левиц. І. 302. 2) Твердый, жесткій. Жи́лавий хліб. жилавий тиждень. Первая недѣля великаго поста. — понеділок. Первый день великаго поста. Драг. 22.
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки. Вх. Лем. 421.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Одіва, -ви, ж. Одежда. Е, ні, це не той, не въ такій одіві, як той, що мене грабував. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.) 2) Одіва. Одѣваніе. Купувала собі для одіви свитину на базарі. Новомосков. у. (Залюб.)
Перероб, -бу, м. Работа сверхъ уговора. Два дні було переробу в мене за ним. Кобеляк. у. (Залюб.).
Позакипати, -паємо, -єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали. Харьк.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Чмирь, -рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) ря. Чумазый.