Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.
Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Туркало, -ла, с. 1) = туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197.