Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Корсатка, -ки, ж. 1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. І. 20.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Обморочувати, -чую, -єш, сов. в. обморо́чити, -чу, -чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія.
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл. 1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31. 2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Посидящий, -а, -е. Усидчивый. Рк. Левиц.
Походне, -но́го, с. Плата въ цехъ отъ вновь поступающаго. Козел. у.