Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Гру́бо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Инак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак. Рудч. Ск. І. 130.
Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Перепроваджувати, -джую, -єш, сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку. К. ХП. 135.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку. Грин. III. 285.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Чічкатий, -а, -е. 1) Цвѣтистый. Шух. І. 20. 2) Вышитый цвѣтными нитками. Чічкаті вишиваня. Шух. І. 245.