Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доконе́чний, -а, -е. Обязательный, непремѣнный.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. Cм. необзир.
Обважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обважитися, -жуся, -жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась. Канев. у.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Смичай, -чая, м.чорноголо́вий. Родъ растенія.  
Туболка, -ки, ж. Туземка. Шейк.
Удовець, удівця, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.