Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191.
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Святешний, -а, -е. Праздничный. Шевч. ІІ. 216.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.