Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Зжовти́ти, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
Новомодній, -я, -є. Новомодный. Вас. 210.
Перебатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перерѣзать.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Мир. Пов. І. 170. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Щог. Сл. 29. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. АД. 1. 51. Білки під лоб — і світ померк. Котл. Ен.
Слишка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.