Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Козубка, -ки, ж. = козубня. Ото ви мабуть і несли картуз в козубці. Лебед. у.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Підуст, -та, м. піду́ства, -ви, ж. Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.