Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Розіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка. Чуб. V. 323.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами. Новомоск. у.
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок. Чуб. ІІ. 116.
Хвилька, -ки, ж. 1) Родъ карточной игры. 2) Валетъ въ этой игрѣ. 3) Ум. отъ хвиля.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися. Борз. у.