Вартний, -а, -е. 1) Цѣнный. 2) Достойный. Цей чоловік вартний.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати.
Ді́йма, -ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Зможність, -ности, ж. = можність.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis.
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Прослідок по дорозі видко. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок.