Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. До кого мені сховатись, де шукати благостині?
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні.
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Любив він і садки розводити. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. І розвели пожар чималий. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву.
Розшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила.
Самохіть нар. = самохіттю. Як таки самохіть свою душу морити. Самохіть підставить під ярмо шию.