Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Боршєвка, -ки, ж. Раст. Conium maculatum. Шух. І. 21.
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. жа́йворіночок.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами. КС. 1898. VII. 46.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.
Халява, -ви, ж. 1) Голенище. Вас. 161. Видно пана по халявах. Ном. 2) Развратная женщина. КС. 1882. X. 29. Пійди лиш ти к чортам плюгава, невірна, пакосна халява. Котл. Ен. II. 21. 8) з губи халяву робити. Врать, обѣщать и не сдержать слова. Не годиться халяву з губи робити. Ном. № 6867. роспустив мо́рду як халяву. Слишкомъ много говоритъ. К. ЧР. 876. 4) Халявки смалити, присмалювати, пекти. Ухаживать за кѣмъ. Та й ти там халявки попік? Ном. № 8974. Ум. халявка. Ув. халявище.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну. Мет. 268.