Борс, -су = борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Наре́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Нарепкався, як свиня браги.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Рівновагий, -а, -е. 1) Уравновѣшенный. Чого ж хоробре рівноваге серце злякалося хмурних очей дівочих?
2) Равный для всѣхъ. Під козацьке рівноваге право до вільного народу приставайте.
Розслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк.
Утьоком нар. = навтек.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.