Биньця, -ці, ж. Ум. отъ биня.
Дото́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дотопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавкѣ). 2) Дотапливаться, дотопиться (въ печи).
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки.
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового.
2) О масти: свѣтлорыжій. сѣрый съ желтымъ отливомъ. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Ум. полове́нький.
Ребро, -ра, с.
1) Ребро. Худий, аж ребра світяться.
2) Бокъ горы, обрыва, скалы. Яри гайові меж невисокими, та крутими горами та шпилями, меж дубовими та грабовими гаями, що роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір та шпилів.
3) Каждая изъ двухъ боковыхъ дощечекъ терлиці.
4) — бо́же. Раст. Convallaria multiflora. Cм. кукурічка. Ум. реберце, реберечко. Повернися бочком..., ще й реберечком.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором».