Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Зневолити Cм. зневолювати.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Підкладач, -ча, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при ея витягиваніи. (Стрижевск ).
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Грин. II. 161. Вже примерка, над вечір. Грин. II. ИЗ.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Хижість, -жости, ж. Хищность. Желех.