Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Ном. № 4055. Нехай на себе жалкує виноватий. Ном. № 7067. 2) Должный, должникъ.
Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Повишаровувати, -вую, -єш, гл. Вымыть при помощи мочалки (во множествѣ). Лави гарно віхтем та піском повишаровуй. Богодух. у.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо.