Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия.
Зача́ток, -тку, м. Начало.
Коробен, -бна, м. Коробокъ.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Те сміттє, що батьки з дідами насмітили.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Починить (во множествѣ).
2) Уладить (во множествѣ).
Позманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить (многихъ). Ота городська пройда багато дівчат позманювала, щоб ішли в город.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.