Ирщіння, -ня, с. = иршини.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала.
Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька.
Перегорожувати, -жую, -єш, гл. = перегороджувати. Перегорожували степові дороги своїми заставами.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Споминок, -вку, м. = спомин.
Упрядати, -даю, -єш, сов. в. упрясти, -ду, -деш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть.
Усідати, -даю, -єш, сов. в. усісти, усяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Не вспів козак Нечай на коника всісти.
2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.