Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатер. у. (Залюб.).
Дя́кон, -на, м. Діаконъ. Морд. (Млр. л. сб. 124).
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще. Камен. у.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Холерний, -а, -е. 1) Холерный. 2) холерна трава. = холера 2. ЗЮЗО. I. 141.
Штурхати, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Рудч. Ск. І. 125. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть. Стор.