Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Зані́тувати, -ту́ю, -єш, гл. = занютувати.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Г. Барв. 461. Кив-морг на його! Н. п.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Мет. 106. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Чуб. І. 64. Летять сини України вірли і соколи. Млак. 80. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? Мет. 38. 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. КС. 1898. VII. 45. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться. Ном. № 5796.
Посовувати, -вую, -єш, гл. Подвигать. А далі потроху посовують пальцем усе вище й вище, примовляючи: тут пень, тут колода. Чуб. III. 108.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2)продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.  
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.