А́рчик, -ка, м. Сѣдло.
Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. 2) Каѳедральный соборъ.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Ум. прути́нка.