Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.
Знищити Cм. знищувати.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. Сала кусок положила на кружечку. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму.
Німчик 1, -ка, м.
1) Нѣмой человѣкъ.
2) Нѣмецъ.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина.
Світич, -ча, м.
1) Свѣтильникъ, фонарь. В трупарні світич світить, але вже конає.
2) Подсвѣчникъ.
3) = світлач.
4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину.
5) Паникадило, церковная люстра.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.