Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вісняк, -ка, м. = вісник. Вх. Зн. 8. Желех.
Вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Напада́ти II, -да́ю, -єш, сов. в. напа́сти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. Ном. № 3293. На лубенському шляху напали гайдамаки. Стор. МПр. 97. Напала на Його пропасниця, кашель. Онъ заболѣлъ лихорадкой, кашлемъ и пр. 2) Встрѣчать, встрѣтить, наталкиваться, натолкнуться. Ходив, ходив і таки напав на таких... Стор. МПр. 41.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.
Писарька, -ки, ж. Жена писаря.
Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Мет. 265. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу. Г. Барв. 531.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2. Вх. Зн. 77.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.