Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Рінистий, -а, -е. = рінявий. Желех.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Сратво, -ва, сраття, -тя, с. Процесъ испражненія.