Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Загорі́ти, -ся. Cм. загоря́ти, -ся.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана. Макс. (1849), 31.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Наскіпати Cм. наскіпувати.
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ. Мнж. 189.
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла. Зміев. у.
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная. Лубен. у.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.