Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюзнути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула. Гол. ІІІ. 20. 2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього. Брацл. у. 3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное. Фр. Пр. 63.
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти. Мнж. 127.
Невинно нар. Невинно.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Риболовець, -вця, м. 1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. риболо́вчик.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Камен. у.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.