Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.
До́сіль нар. = досі.
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Н. Вол. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Н. Вол. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Образити, -ся. Cм. ображати, -ся.
Патріотичний, -а, -е. Патріотическій. К. Кр. 29.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Канев. у. Розволожити душу. Подольск. г.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.