Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Задовжи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. = задовжатися. Да ми уже всім задовжилися! Ні в кого вже й позичати. Г. Барв. 523.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.
Клюпати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Рівняти, -няю, -єш, гл. 1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. К. Псал. 40. Богу правий путь рівняйте. К. Псал. 149. 2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. Ном. № 7931. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою. Г. Барв. 152.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.