Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл.
1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула.
2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін.
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Поремствувати, -вую, -єш, гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані.
Спречність, -ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. Глечик череп'яний. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його.
Чехоня, -ні, ж. = чахоня.