Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Хмари беруться із землі, а більше із води. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Мати поседіла, береться йти. Посиділа я в них та й додому беруся. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. Бралося вже до півночі. Уже й пуд обіди береться. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Любилися, кохалися, чому не беремся? Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз.
Бурун, -на, м.
1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках.
2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало.
Голосування, -ня, с. Голосованіе, баллотировка.
Кудрий, -а, -е. Пѣнистый (о жидкости). Єден напоєць — кудроє пиво, другий напоєць — медок солодкий.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова.
Мерли́ни, -ли́н, ж. мн. Отбываніе церемоніи по смерти кого. Ум. мерли́нни. Родинки й мерлинки не глядять лихої годинки.
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив.
Справедливий, -а, -е. 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить.
2) Настоящій. Справедливий чумак був. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.