Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викупити, -плю, -пиш, гл. 1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658. викупати пояси. Свадебный обрядъ, совершаемый новобрачного во вторникъ: давать подарокъ (платокъ) и угощеніе водкой дружкові и піддружому, которые сидять въ это время на подушкахъ. Мил. 125. 2) Заплативъ деньги, брать, взять сдѣланную по заказу работу. Г. Барв. 505. 3) Искуплять, искупить.
Відьомський, -а, -е. Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав. Котл. Ен.
Гаспедів, -дова, -ве, гаспедовий, -а, -е, гаспедський, -а, -е и гаспидовий, гаспидський 1) Аспидскій, относящійся къ ядовитому змѣю. 2) Бранное: дьявольскій, бѣсовскій. Чого вже не роблю з тими гаспедовими схизматиками. Стор. МПр. 80. Гаспидський сину! Ном. № 3558. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Поведія, -дії, ж. = поведенція. Чи й у вас така поведія, щоб новоженець мав волю гуляти? Федьк.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. ЗОЮР. І. 55. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Макс. (1849), 18. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
Розвиднитися Cм. розвиднятися.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Св. Л. 301. Стотно така була, як оця. Конст. у.