Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Вилочки, -чок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою. Чуб. V. 606.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. І. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. І. 84.
Папуша, -ші, ж. 1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Мнж. 126. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу. 2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Подольск. г. Ум. лапушка. Грин. III. 657.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.