Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Висловок, -вка, м. Выраженіе. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі.
Хвортунина, -ни, ж. = хвортуна. Ой хвортуно, хвортунино! що ти учинила?