Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. Чуб. V. 110. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. Желех. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Н. п. Нехай милий подивиться, що на серці діється. Мет. 15. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Мет. Моя мила милесенька, голубка сивесенька. Чуб. V. 13.
Моли́тва, -ви, ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Кв. І. 5. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Левиц. І. Ум. моли́твочка. МВ. (КС. 1902. X. 156). молитовка.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. Левиц. І. 25. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ном. № 11308. Ум. обідець, обідонько. Рудч. ЧП. 205. Для тебе тещенька обідець готує. Грин. III. 526.
Обхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обхлюпатися, -паюся, -єшся, одн. в. обхлюпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, вплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Повидлянка, -ки, ж. Родъ кушанья: разводятъ повидло горячей водой и ѣдятъ съ куле́шею. МУЕ. I. 101.
Повішеник, -ка, м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.