Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Ваба, -би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Госте́ць, -тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечистий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ. Мил. М. 94.
Зазелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Помотаться, поболтаться. 2) Послоняться.
Скарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Св. Мр. VIII. 35. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе. Ном. № 204.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Хаменутися, -нуся, -нешся, гл. = схаменутися. Він хаменувсь тепер. Н. Вол. у.