Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допо́ки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.
Квітина, -ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. квітиночка. А дитиночка — як квітиночка. Грин. III. 337.
Козакин, -на, м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161.
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех. Вх. Зн. 33.
Облуда, -ди, ж. 1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299. 2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Ой не жаль же мі того вина й меду, же 'м пив, ой но мі жаль, же 'м з облудов оженив. Гол. IV. 207. 3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Мнж. 187. Тремтів, як на дереві облуда. Полт. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Екатер. г. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Мнж. 9. Ум. облудка.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Прикоротити Cм. прикорочати.
Розболітися, -ліюся, -єшся, гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Ном. № 12156. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер. Чуб. V. 431.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.