Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula.
Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Богословський, -а, -е. 1) Богословскій. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами.
Нацокотітися, -кочуся, -тишся, гл. Нащебетаться, наболтаться.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький.