Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. загля́нути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65).
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Понатискати, -ка́ю, -єш, гл. Тоже, что и натиснути, но во множествѣ.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Скучний, -а, -е. Скучный. Левиц. І.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.