Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. ІІ. 118.
Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.
Влада, -ди, ж. Власть.
Їсти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Ном. № 14280. Шось на току напаскудило. Мнж. 123.
Паморока, -ки, ж. 1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46. 2) памороки забити = запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Переважати, -жа́ю, -єш, сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила. Грин. III. 22. 2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив. 3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Н. п. Правда кривду переважить. Ном. Не переважить його Ворог. К. Псал. 206.
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.