Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибігати I, -гаю, -єш, гл. 1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Г. Барв. 502. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи. Грин. І. 109. 2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком. Грин. II. 126.
Гречи́ще, -ща, с. = Гречківка.
Замо́р'Я, -р'я, с. Земля за моремъ, заморскій край. Федьк.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб. Сим. 150.
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній. Черк. у.
Почекати, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379.
Розмірятися, -ряюся, -єшся, гл.з ким. Отмѣрить что слѣдуетъ кому.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.