Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли. Млак. 17.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе. Левиц. І. 257.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.