Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Камен. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах. К. ЦН. 242. 3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Молдова́н, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить. Шевч. ІІ. 58.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. Шух. І. 254, 237, 150, 192, 194. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя. Шух. І. 113.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.