Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло.
Копальник, -ка, м. Землекопъ.
Подув, -ву, м. = подмух.
Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.