Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відімкнути Cм. відмикати.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.
Звісти́ти Cм. звіщати.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Канев. у. Ото буде лементу! Левиц. Пов. 143.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Укрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться. Глянь, де се ти так укрівавився?
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають». Сим. 212.