Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш. Лукаш. 124.
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Простигати, -га́ю, -єш, сов. в. простигти, -гну, -неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли. Н. п.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.