Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Нагрю́катися, -каю(чу́)ся, -каєш(чи́ш)-ся, гл. Настучать, нагремѣть, нашумѣться.
Попідгледжувати, -джую, -єш, гл. = попідглядати.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Склюбачитися, -чуся, -чишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Склюбачится бабин пес. Вх. Уг. 267.
Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532.