Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Ум. ви́смичок.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Доку́чливо нар. Надоѣдливо.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Ум. збі́йничок, збійниченько.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Устелити, -ся. Cм. устеляти, -ся.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2.