Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ.
Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада.
Комфорт, -ту, м. Комфортъ. Занедбавши свої прості звичаї, вкинулись у той комфорт.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.
1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно.
2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду.
Писок, -ску, м.
1) Лицо; морда. Писок роспустив, як циган файду.
2) Носокъ косы. Cм. коса 1.
3) Мисокъ на рѣкѣ.
4) качечі писки. Раст. Alisma plantago.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Пошматувати, -ту́ю, -єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Собака... за запаску і пошматувала.
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Трібувати, -бу́ю, -єш, гл. = требувати.