Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана. Аф. 385.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Черк. у. Линув на лоб йому води. Мкр. Г. 57. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї. Г. Барв. 225.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.