Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.
Знищити Cм. знищувати.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Ном. № 12219. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти. Рудч. Ск. І. 155.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Німчик 1, -ка, м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.