Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Натопив піч, аж жахтить. А серденько, немов той жар, жахтіло. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Згі́рок, -рку, м. Холмикъ. Збігла прудко на згірок. Ум. згі́рочок. Веде його на згірочок.
Качка, -ки, ж.
1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка.
2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. Cм. звіяшки и самотока.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Ум. качечка.
Полівка, -ки, ж.
1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку.
2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.).
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.