Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Кришеня, -ня́ти, с. Крохотка. Ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. МВ. ІІ. 180. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли. ВМ. (О. 1862. III. 60).
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Котл. Ен. V. 9. Так у млость укине. мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав. Чуб. III. 425.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Мил. 165. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Камен. у. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло. Маріуп.
Набудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. набудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Настраивать, настроить (о зданіяхъ).
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже. Канев. у. 3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Черк. у. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий. Канев. у.
Рогач, -ча, м. 1) Ухватъ. Чуб. II. 140. Нагодують калачем, та і в спину рогачем. Ном. 2) = рогаль 1. Як не дасте калача, — займем вола рогача. Чуб. ІІІ. 458. 3) = олень. Вх. Пч. II. 6. 4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Вх. Пч. І. 6. Ум. рогачик.
Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать. Угор.
Четвер, -рга, м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. МВ. І. 78. Середа нехай не трапляється наперед четверга. Ном. № 532.жилавий, жилний. Cм. жилавий.