Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза. Вх. Зн. 25.
Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься. Харьк.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. І. 148. нема і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.