Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Видансько нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Вим'Яти Cм. виминати.
Висукати Cм. висукувати.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами. Н. Вол. у.
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. І. 87. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. Шух. І. 104. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім. Новомоск. у.
Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.). 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.