Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Милійо́н, -на, м. = миліон. Харьк.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.
Понамерзатися, -заємося, -єтеся, гл. Намерзнуться (о многихъ). Додре понамерзалися, поки доїхали. Богод. у.
Присотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Привязаться, пристать. Ой присоталась до серденька туга, та й не може відчіпиться. Шейк. Бытъ Подолянъ. І. 59. 2) Придти, прибрести. Прошу не остаться на мою прозьбу до мене присотаться. Грин. II. 197.
Приспівок, -вку, м. = приспів. Гарна пісенька та ще й з приспівком. Конст. у.
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.