Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Обмежити Cм. обмежувати.
Повертом нар. Возвращаясь, на обратномъ пути.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа.
Прихистити, -хищу, -стиш, гл. Спрятать, дать пріютъ, мѣсто. Понакладала на вози садовину: груші та сливи, щоб везти на ярмарок, а решту, що не влізла в вози, треба прихистить у коморі або в хижці до завтрього до ранку.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину.
Пророцтво, -ва, с. Пророчество. Пророцтво я до тебе промовляю.
Чей нар. = ачей. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.
Шворінь, -рня, м.
1) = швірень.
2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.