Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто.
Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. І виходила до його вся земля. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Виходить і другий год. Йому ще й года не вийшли женитись. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття.
Відшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відшити, -шию, -єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала?
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Досу́кувати, -кую, -єш, сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.
Цурма, -ми, ж. = сурма. Ум. цуромка.