Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґвалті́вний, ґвалто́вний, -а, -е. 1) Шумный, крикливый. 2) Насильственный. Тиї каверзники змовлялись у очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе. О. 1861. VI. Слов.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл.че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку. Левиц. Пов. 40.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне. Вх. Уг. 255.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Ном. № 9650. Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. ЗОЮР. II. 285. А ніч іде, іде собі повагом. К. Іов. 15.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем. К. Кр. 30.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65.
Удармицю нар. Напрасно. Вх. Зн. 5.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. III. 41. 2) = худібний. 3) Бѣдный, убогій. Гн. І. 97. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Гол. ІІІ. 393. Cм. худібний.