Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала.
Їжик, -ка, м. = їжак.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти.
Хамса, -си, ж. Рыба анчоусъ.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.