Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баяти, -баю, -єш, гл. 1) Разсказывать. Фр. Пр. 26. Казали б казку, баяли б байку до самого світу. Рудч. Ск. 2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить. Угор.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Змилитися, -люся, -лишся, гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. І. 37.
Недоладній, -я, -є. 1) Неуклюжій, нескладный. 2) Неумѣстный, несвязный, нескладный; вздорный. Зовсім таки недоладні речі чули про се велике діло. Дещо. 3) О человѣкѣ: не совсѣмъ порядочный, неосновательный. Здається і час заміж, та все якісь недоладні люде трапляються. Левиц. Кож. 12. 4) Плохой, нехорошій.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею». Рк. Левиц.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Поблискувати, -кую, -єш, сов. в. побли́скати, -каю, -єш, гл. Блестѣть по временамъ, поблестѣть, посверкать. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246. Жаби росчепірили ноги як крила, полетівши вперве на своєму віку, по повітрі, поблискуючи білими животами проти зорі. Левиц. І. 121. Микола тільки поблискує на його очима. О. 1862. II. 79.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).