Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Креснути 2 Cм. кресати.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Н. п. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Борз. у. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато. О. 1862. V. 79.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.