Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буряковий, -а, -е. 1) Свекловичный. Зеленіють.... поля буряковим листом. Левиц. І. 24. 2) Темно-красный. Бурякова краска. Кв.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Рудч. Ск. І. 157. Нехай в'яне, поки закопають. Шевч. 12. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! Лавр. 107. А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? Левиц. І. 99. 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати. Чуб. V. 209.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Робити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить. Ном. № 5157. 2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Ном. № 482. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити. Чуб. 3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. 4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить. 5) робити волю. Исполнять желаніе. 6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить. Чуб. 7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити. Котл. Н. П. 350. 8)плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату. Грин. III. 128.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Федьк. Пов. 47. Сама таліяна обойму. Гол. III. 445.
Усиновити Cм. усиновляти.