Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі. Новомоск. у.
Горсе́т, -та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети. Левиц. І. 10.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ. Одесс. у.
Несправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Быть неаккуратнымъ.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. І. 16.