Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. Шевч. 415. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну. Грин. I. 107.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Киселиця, -ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Матро́ський, -а, -е. Матросскій.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Орчик, -ка, м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495.
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Червеняк, -ка, м. 1) пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. червенячо́к.