Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. ІІІ. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Годинний, -а, -е. Погожій, погодный, благопріятный (о погодѣ). Годинне літо. Лохв. у. КЦН. 187.
Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Левиц. І. 147. Навпісля дає вона молодому два хліби. О. 1862. IV. 27.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.