Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. ІІІ. 680.
Доби́ччаний, -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр'я трави. МУЕ. III. 51.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59.у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб.лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки. Стор. МПр. 117.
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Побреніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Потечь журча; полетѣть жужжа. Текли річки, nобреніли до Заводовської аж у сіни. Чуб. III. 220. 2) Цвѣсть нѣкоторое время. Маківка побреніла та й осипалась.
Поминатися, -на́юся, -єшся, гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче. Ном. № 12812.