Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Н. п. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. Шевч. 65. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт. Кв. II. 20.
Бревко, -ка, м. = бревкало. Подольск. г.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити. Вх. Зн. 19.
Зморхтися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Нами́слити Cм. намислювати.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій. О. 1862. VI. Костомар. 59.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ. Вх. Зн. 65.