Генцинатий, -а, -е. — кінь = норовистий кінь.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік.
Осередь нар. Среди. Та ви такої риби осередь літа не купите.
Памолодь, -ді, ж.
1) Молодые побѣги.
2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.