Запопа́сти Cм. запопадати.
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. запрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Нового не запроваджай, старовини держись.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті.
Небірка, -ки, ж. = небога.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу
Трусь, -ся, м. Кроликъ, Lepus cuniculus. Ум. трусик.
Щеплення, -ня, с. Прививка.