Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й.
Жада́но нар. Желанно.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Накупля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = накупити. Багато чого накупляли на ярмарку.
Обіймище, -ща, с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались.