Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Колись нар. 1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Буж колись шляхетчина. Шевч. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Макс. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. К. ЧР. 2) Когда-нибудь. Нароблять вони колись нам до сто чортів лиха. Стор. 3) Какъто разъ. Колись прихожу, а він такий гнівний.
Мину́тний, -а, -е. Минутный. К. Гр. Кв. XVIII.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася. Лебед. у.
Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл. 1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ. 2) Обижаться, обидѣться. 3) Поражаться, поразиться.