Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Рудч. Ск. І. 206. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Ном. № 10684. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. Н. п. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. МВ. І. 64. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Н. п. Ум. бурлаченько. Чуб. V. 639, бурлачок. КС. 1882. XI. 231.
Жереп, -пу, м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Подріб, -робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вх. Пч. І. 15. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу. Лубен. у.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває. Харьк. у.
Спідняк, -ка, м. 1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262. 5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Турбація, -ції, ж. Безпокойство, хлопоты. Сідайте, турбації не заживайте. Котл. Ен. V. 13. От мені велика турбація. Ном. № 4987.