Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Горішок, -шка, м. 1) Ум. отъ горіх. 2) Раст. а) — бі́лий. Trifolium montanum L. Шух. І. 22; б) — черво́ний. Trifolium pratense. Шух. I. 22. 3) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.
Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Присвічати, -ча́ю, -єш, гл. = присвічувати. Там Тодорко коня сідлає, батько йому присвічає. Чуб. III. 464.
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Скритися, -рюся, -ришся, гл. = искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться. Г. Барв. 83.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.