Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Кіев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Опак нар. 1) Назадъ. 2) Навыворотъ, наоборотъ.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Перехарамаркати, -каю, -єш, гл. Поспѣшно прочесть подъ носъ, пробормотать. Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Пожити Cм. поживати.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.