Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Мет. 251. Ум. Груши́чка.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.
Правдиво нар. 1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Єв. Л. XI. 48. Перед Богом стою і кажу правдиво. Чуб. V. 376. 2) Истинно.
Причівок, -вка, м. = причілок 1. Шух. I. 92. Коло тої, каже, школи зробили причівки.... А на тотих причівочках зробила ожина. Гол. I. 56. Ум. причівок.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Тютюнник, -ка, м. Табаководъ, торговецъ табакомъ, рабочій на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.
Цілючий, цілющий, -а, -е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе Cм. зцілющий.