Вузьмина, -ни, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока.
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Лахман, -на, м.
1) Отрепье, лоскутье, рубище.
2) = лахмай.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м.
1) Цѣпь, цѣпочка. А де ретяз — коня припясти? Ведмідь на ретязі товсто реве. Не рвивя, як собака на ретязі. Держить хорта на ретязі.
2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1.
Урунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. урунитися, -нюся, -нишся, гл. Покрывать, покрыть ниву густыми всходами, густо всходить, взойти, куститься (о посѣвѣ). Хліб, спасибі Богові, добре врунився. Як уруниться хліб, то пускають скот пастись. От побачите, що до перших приморозків ше так вруниться, як того треба.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій.