Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибувати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибути, -буду, -деш, гл. Пробивать, пробыть, прожить опредѣленное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого. Ном. № 10361.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.
Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки. Черк. у.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Обляшувати, -шую, -єш, сов. в. обля́шити, -шу, -шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Управді нар. = справді.
Усмикнути, -кну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.