Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Висповідати, -даю, -єш, гл. Исповѣдать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його. Рудч. Ск. І. 166.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. К. ЧР. 259. І про неї добрим людям кобзарі співають. Шевч. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. Куліш.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Поїдка, -ки, ж. Количество, необходимое на разъ для ѣды. У нас хліба ще на одну поїдку буде. Волч. у.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище. Морд. Пл. 67.
Скулка, -ки, ж. Ум. отъ скула.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.