Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ.
Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо!
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Італійський, -а, -е. Италіанскій.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий!
Похурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Позаниматься извозомъ.
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію.
Чаклій, -лія, м. = чаклун.