Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочкори, (-рів?, м.) мн. Родъ кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Віниччя, -чя, с. раст. a) Obsinthium. б) Метельная трава, Scoparia. Вх. Зн. 7.біле. Раст. Artemisia vulgaris.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. Лебед. у. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. К. Псал. 256. Неправда увесь світ зажерла. ЗОЮР. II. 102.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Паслина, -ни, ж. = паслін. ЗЮЗО. І. 136.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Тротина, -ни, ж. = трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Гол. І. 186. Ум. троти́нонька.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.