Благати, -гаю, -єш, гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. благати на поміч. Просить помощи.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця.
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв!
Очервивіти, -вію, -єш, гл.
1) Очервивѣть.
2) Опротивѣть, надоѣсть.
Палення, -ня, с.
1) Сожиганіе.
2) Выжиганіе, обжиганіе.
Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.