Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Відсвіт, -ту, м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. І. 265.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Моцьо́, -ця́, с. Дѣтск. = моня. Вх. Лем. 436.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Мир. Пов. II. 46. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув. Мнж. 30.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Травоїдний, -а, -е. Травоядный. Шейк.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа. 2)слимакова, слимача. Раковина улитки. Вх. Лем. 478.