Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! () — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Писастий, -а, -е. = писаний 4. Ум. писастенький. Який рушничок писастенький — сірі й білі й червоні смужки.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства.