Артисти́чний, -а, -е. Артистическій, художественный. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський.
Бабство, -ва, с. соб. Бабье. Cм. бабота. Тут уже баби як попали мене въ свої лапи... Коли б не Божий чоловік, то довелось би з нудьги пропасти між плаксивим бабством.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами).
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Ум. жовто́брюшок.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.
Ненила, -ли, об. Высокій, неповоротливый человѣкъ.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Рядно 1, -на, с.
1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Виткала пятеро ряден. накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать. Ум. ряденце.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.