Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Гн. II. 43. Виняв та й дав ґрайцарь. Гн. II. 42.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. К. ЦН. 212. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко. Посл.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Пообголюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Обнажиться (о многихъ). 2) Обриться (о многихъ).
Пробалувати, -лую, -єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Розморгатися, -га́юся, -єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат. Федьк. Пов. 6.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.