Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося. КС. 1883. II. 288.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Запізнава́тися, -наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = зазнаватися, зазнатися. 1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. К. ПС. 120. 2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus. Шух. І. 22.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. Грин. II. 350 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. Левиц. Пов. 143. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Вх. Зн. 81. Cм. кушка 1.
Цмокнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ цмо́катися. Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 107).