404 error!

Бортяник, -ка, м. = бортник.

Вірмен, -на, м. Армянинъ.

Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати. Желех.

Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Котл. Ен. II. 6. Вийшла мовчки з хати. Шевч. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону. МВ. І. 46.

Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Чуб. V. 665. Який піп, така його й парахвія. Посл.

Перебуватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -буюся, -єшся, гл. Перемѣнять, перемѣнить на себѣ обувь, переобуваться, переобуться. Ном. № 5472.

Писарьок, -рька́, м. Ум. от писарь.

Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.

Росколихуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. росколихатися, -хаюся, -єшся и колишуся, -шешся, гл. 1) Раскачиваться, раскачаться. 2) Разойтись, развеселиться. Росколихались наші дівчата. Кв. I. 12.

Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2) — ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162. 3) — походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Шух. І. 236. Ум. ступка.