Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має. Мкр. Н. 32.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. І. 16.