Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза).
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Повикуповувати, -вую, -єш, гл. = повикупляти.
Послухання, -ня, с. 1) Слушаніе. Щоб ішли усі до громади на послухання, слухати гетьмана Жовковського одповідання. 2) = послух. Чи змусиш ти до послухання тура? 3) Послушаніе, работа въ монастырѣ ради спасенія души. Ми пійдем до черниці на, послухання: 4) Работа кому либо не за деньги, а по просьбѣ или по обязанности. Усі останні ідуть до його на послуги і на послухання.
Притюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка?
Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер.