Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Дерева́ч, -ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5. б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. І. 6. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II 13.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год. Черниг. у.
Зокола нар. Снаружи. Мнж. 181.
Надгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Надгорать, надгорѣть.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Цифра, -ри, ж. 1) Цифра. 2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ. Гол. Од. 79.
Шатерник, -ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане. Котл. Ен. V. 76.