Булатний, -а, -е. Булатный. Шаблі булатнії.
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Манли́вий, -а, -е. Соблазнительный, обманчивый.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый.
Сілкий, сільки́й, -а́, -е́ О соли: обладающій достаточной силой. Сіль-кримка — сілька, а сіль матінка не сілька.
Східний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку.
Усобитися, -блюся, -бишся, гл. Производить усобицу, раздоръ. Всобитись, не хочу з козаками.
Шарпанина, -ни, ж.
1) Терзаніе, разрываніе.
2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мирін під шарпанину десь дівся.
3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина.
4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Соми, лящі на шарпанину.