Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій. Вх. Лем. 479. 2) Бѣдный. Вх. Лем. 479.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Св. Л. 31. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Левиц. І. 426. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками. Рудч. Ск. II. 74.