Бодляк, -ка, м. = бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. 2) Кусокъ дерна. 3) Киска. 4) Чайка.
Позадирати, -ра́ю, -єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Попередок, -дка, м. = попередень.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.