Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина.
Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала.
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю).
Прихання, -ня, с. Фырканіе.
Прочуматися, -маюся, -єшся, гл. Опомниться, очнуться, прійти въ себя, прійти въ чувство. Нехай трохи прочумається. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав.
Стація, -ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові.