Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. 2) Взяточникъ, обдирало.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле.
2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі.
3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось.
4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива.
5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте?
Покинутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать (отъ стада), идя за кѣмъ ненамѣренно остаться. О, я тебе не покинуся. Вражий баран і не покинеться.
Просвітлість, -лости, ж. Просвѣтленіе. Ідіть до мене більма зганяти.... очам просвітлости дати.
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться.