Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ. Аф. 320.
Жебрі́й, -рію, м. Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. І. 10. Cм. жабрій.
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Обливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. облитися, обіллюся, -ллєшся, гл. Обливаться, облиться. Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається. Мет. 118.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Побренькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.  
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші. Екатер. у.
Свинець, -нцю, м. Свинець. Вас. 183. Важка, мов свинцем налита. Грин. II. 184.