Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Пощіляний, -а, -е. Истрескавшійся, весь въ щеляхъ. Двоє дверей пощіляних. Г. Барв. 20.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться. Ном. № 5875. 2)горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Левиц. І. 280. Хилила таки добре чарку за чаркою. Левиц. Пов. 211.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.