Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. Рудч. Ск. І. 206. І стали веслами гребти. Котл. Ен. ІІ. 8. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. Вас. 189. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. 453. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Ном. Курка що гребе, то все на себе. Ном. № 9740. Кінь гребе копитом.
Жабовина́, -ни, ж. и жабови́ння, -ня, с. = жабарь.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Зміев. у. Cм. жовна.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось. Левиц. І. 395.
Піхотина, -ни, м. = піхотинець. Два кінних, третій піший піхотина. АД. І. 332.
Покрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться.
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Спокуса, -си, ж. Искушеніе. Пильнуйте та моліться, щоб не ввійшли в спокусу. Єв. Мр. XIV. 38. І не введи нас у спокусу. Єв.