Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Майстеро́ва, -вої, ж. = і. Майстрова. Крають кравці, крають да вже й докривають, на молоду майстерову з ока поглядають. Чуб. V. 1086.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Поманжати, -жаю, -єш, гл. Отправиться, пойти. Іди, дівко, з нами молодцями, ліпше тобі буде, як в рідної мами. Дурна дівка того послухала, з ними поманжала. Чуб. V. 394.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Починальниця, -ці, ж. Начинающая. П'ятниця — починальниця, а субота — шишкобгальниця. Мил. 149.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Угамовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угамуватися, -муюся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть, уняться. Не вгамовується Ївга. Мир. Пов. І. 144. Еней сподарь, посумувавши, насилу трохи вгамувавсь. Котл. Ен. ІІІ. 5. Чи ви там ще довго не вгамуєтеся? пора спати. Канев. у. Угамуйся, глянь на себе, який страшний ти і блідий. Греб. 335.