Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голубаня, -ні, ж. Названіе коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові.... ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі, голубаня, вірикую в лузі. Шух. І. 198.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Харьк. Кобеняком нап'явся. Рудч. Ск. II. 206. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи. Мир. ХРВ. 48.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу. МВ. І. 16.
Підгарбати, -баю, -єш, гл. Подтаптывать, подтоптать, подбить подъ ноги. Дав Бог хлости, що всі кости поламав і роги і самого духа злого підгарбав під ноги. КС. 1882. IV. 170.
Порося, -ся́ти, с. 1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося. Котл. Ен. III. 14. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Пч. II. 5. Ум. порося́тко.
Приплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. приплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платиться, поплатиться. От як страшенно поплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116.
Роздобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздобутися, -будуся, -дешся, гл. Раздобывать, раздобыть, достать, пріобрѣсть. Усі.... знай багатіють, а ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати. Кв.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. фацеличок. Гол. IV. 379.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. МВ. ІІІ. 70. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. Харьк. г. 2)на ко́го. Быть похожимъ на кого. Вх. Зн. 82. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти. Полт.