Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.                        
                        
                                                
                          
	Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
                        
                        
                                                
                          
	Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі.  Ой має він на сердечку та й велику грижу. 
                        
                        
                                                
                          
	Гуля́щий, -а, -е.  1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий.  Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід.  Все теє гуляще, дак таке випещене.Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу.  А я осе гулящим часом до вас.  2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный. 
                        
                        
                                                
                          
	Наплеска́ти, -плещу́, -щеш, гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!
                        
                        
                                                
                          Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки.                         
                        
                                                
                          Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.                         
                        
                                                
                          Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.                         
                        
                                                
                          Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти.                         
                        
                                                
                          Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				