Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю!
Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ).
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Натопив піч, аж жахтить. А серденько, немов той жар, жахтіло. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев?
Полковник, -ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Ум. полковничок.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью.
Помалюсіньку нар. Совершенно тихо, совершенно медленно. Що із хати помалюсіньку, а з сінечок потихусіньку.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати.
2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко.