Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води.
2) Выдвигать, выдвинуть.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L.
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Освяти їх правдою твоєю. А тим часом гайдамаки ножі освятили.
Повозитоньки гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L.
Суклятий, -а, -е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.