Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. І. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Левиц. Пов. 97. Оксамитові жупани. Шевч. В оксамитовій траві. Щог. B. 104.
Партал, -ла, парталь, -ля, м. Остатки овцы, съѣденной волками. Скілько вовків разом кинуться між овець... ото вже кущанка і пропала: одірвали кляті вовки і всю до-щенту поб'ють; аж удень схаменеться чабан, то почне скрізь по степу збірать портали. О. 1862. V. Кух. 31, 38.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хромолаба, -би, об. Хромоногій, хромоногая. Сякий, такий хромолаба трясе за дівками. Гол. II. 426.