Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Перемотувати, -тую, -єш, сов. в. перемота́ти, -та́ю, -єш, гл. Перематывать, перемотать.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Пху! меж. Тьфу!
Срібляний, -а, -е. = срібний. Тобі Господь великим скарбом буде, небесний царь — горою срібляною. К. Іов. 50.
Ураз I нар. 1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став. Мнж. 41. 2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Грин. ІІІ. 657. Вітаймо дитятко, ураз його матку. Чуб. ІІІ. 341.