Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить. Ном. № 13047.
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. ІІ. 122. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы. Вх. Лем. 427.
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Черствий, -а, -е. Черствый. Хліб такий черствий, шо й не вгризеш. Харьк.