Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1)до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чуб. III. 144. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. Мет. 104. 2)на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. Грин. III. 624. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене. Уман. у.
Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло. Стор. І. 107.
Копальник, -ка, м. Землекопъ. Лебед. у. и Желех.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Н. п. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.
Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ном. № 647. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. Ном. № 1300. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. Ном. № 1539. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. Васильк. у.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.