Гайсати, -са́ю, -єш, гл. = гасати.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ).
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь.
Підтовкти, -чу, -чеш, гл. Истолочь недостающее количество.
Плисковатий, -а, -е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Ум. плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Уворужити Cм. уворужувати.
Четверня, -ні, ж. Четверка. Пан четвернею пробіжить.