Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик.
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. 2) = зводи.
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Я царь — ти повинен мене слухати.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.