Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. б) — біла. Primula officinalis L. Ум. буквичка.
Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Cм. вивертень.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Лизну́ти Cм. лизати.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить.
Стеклий, -а, -е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле.
2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій к высокій.
Стольний, -а, -е. 1) Стольный, столичный. 2) сто́льне місто = посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті.