Дба́чка, -ки, ж. Пріобрѣтательница, рачительница.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. овескові клинці. Половина узора овесок.
Охлясти и охлянути, -ля́ну, -неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Охляв, як в дощ щеня. Охляв уже, не ївши три дні. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Сиджу сама, серце в мене охляло.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Тростистий, -а, -е. 1) О конѣ: больной тростю.
2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.