Відниця, -ці, ж. = відник.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися.
Зуповний, -а, -е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді.
Клапан, -на, м.
1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70.
2) = клап і.
Косом, -сма, м. Клокъ, клочекъ (перьевъ шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок... Із того косма напряла кросна. Cм. космок.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки.
Постинатися, -на́єнося, -єтеся, гл. Замерзнуть (во множествѣ) ? Учора вранці ходила я на річку сорочок прати, то дуже було холодно, аж береги постинались.
Хір, хоря, м. = тхір.
Цапур, -ра, м. = цап і.