Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боковина, -ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. боковинка.
Братієчко, -ка, м. Ум. отъ братій.
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Дму́чка, -ки, ж. Скопленіе вѣтровъ въ животѣ запоръ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. Грин. III. 470. 2) Ручаться, поручиться. Конст. у.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Плетиця, -ці, ж.біла. Рыба Luciscus rutilus. Шух. І. 24.
Повив'язувати, -зую, -єш, гл. Повязать (о многихъ или многихъ). Голови шовковими платками повив''язують. Мир. ХРВ. 25.
Привести, -веду, -де́ш, гл. 1) Cм. приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149.