Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Квартал, -лу, м.
1) Четвертая часть.
2) Четвертая часть года.
3) Сборы, подать, собиравшаяся по четвертимъ года въ прошлое время въ Украинѣ: зникли збори, вже... не правлять кварталу.
4) Кварталъ. Оселя... ворітьми виходила з другого боку кварталу на другу вулицю.
5) Извѣстная часть земли, получаемая домохозяиномъ-крестьяниномъ при общественномъ передѣлѣ. Ефименко.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама.
Копичення, -ня, с.
1) Складываніе, сваливаніе въ кучу.
2) Складываніе въ копны.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат.
Піти, піду́, -деш, гл.
1) Пойти. Куди піти, то піти, аби дома не сидіти. Пішов би батька одвідав. — за вітром, за водою. Пропасть безслѣдно. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю, та й та пішла за водою. димом догори пішло́. а) Сгорѣло. б) Пошло прахомъ. — на посиденьки. Пойти въ гости, пойти посидѣть. — на пропасть. Пойти на несчастье. — вогнем. Сгорѣть. — світ за очі. Пойти куда глаза глядятъ. — в танець. Пойти танцовать. — в непам'ять. Cм. непам'ять.
2) — заміж. Выйти замужъ.
Рожина, -ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною.
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. , 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.