Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба.
Влада, -ди, ж. Власть.
Їсти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Їло б ся сласно, а робити страшно. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Шось на току напаскудило.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Переважати, -жа́ю, -єш, сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила.
2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив.
3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Правда кривду переважить. Не переважить його Ворог.
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла.