Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

янковський

Янковський, -кого, м. Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯНКОВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯНКОВСЬКИЙ"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯНКОВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.