Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цьонка

Цьонка, -ки, ж. Дѣтск. 1) Лошадь. Желех. 2) Свинья. Фр. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЬОНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЬОНКА"
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. Н. п. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45). у-пень. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. ЗОЮР. І. 120. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Макс. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. Грин. III. 286. на пні хліб. Хлѣбъ на корню. посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. Левиц. І. 306. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (Cм.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Шух. I. 166. Ум. пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з'їсти. Рудч. Ск. І. 72. мати собі на пеньку. Имѣть въ виду. Ольгоп. у.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Роскошувати, -шую, -єш, гл. Роскошничать; наслаждаться. Мали всякого добра, що й не злічити, та не довго роскошували. МВ. І. 150. Тут тобі не бувати, тут тобі не роскошувати. Чуб. I. 115. Всіх більше роскошувала нею (оперою).... «молода княгиня». К. ХП. 26.  
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Чверть, -ти, ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли. Грин. III. 590.
Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ. Вх. Зн. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЬОНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.