Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
Єди́ний, -а, -е. Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Друже мій єдиний! Його єдиная дитина покинуть хоче.
Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. 3) Раст. Spiraea Filipendula. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка.
Пира, -ри, ж. = пирга.
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл. — що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = трепетати.
2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Штихи у суходіл стромляли.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.
5) Як штихом докинуть. Очень близко.
