Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Злочинцеві всі дні сповняє туга.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле.
Лесте́ць, -тця́, м. Льстецъ.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку).
Сукманина, -ни, ж. = сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ.
