Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

терен 2

Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕН 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕН 2"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Виготовити Cм. виготовляти.
Відкривання, -ня, с. Открываніе.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Фабури, -бур, ж. мн. Бакенбарды. Вх. Лем. 4 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРЕН 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.