Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

терен 2

Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕН 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕН 2"
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл. 1) Надуться, напыжиться (о многихъ). 2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. І. 256. 3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.
Утреня, -ні, ж. Утреня, заутреня. Ном. № 11216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРЕН 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.