Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Без горілки — нема говірки. Ум. Горі́лонька, горі́лочка.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. №8163. Неначе згага запекла. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Слуги знущались із його.
Зрушити, -шу, -шиш, гл.
1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця.
2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили.
3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний.
Кілки, кілко, мѣст. = кільки, кілько.
Полив'яник, -ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
