Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами.
Клюкати, -каю, -єш, гл.
1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка.
2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають.
8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Якась незвичайна сміливість і духова міць. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли.
Молоко́, -ка, с. 1) Молоко. Захотів молока від бика. 2) бугаєве молоко́. Названіе молока, приготовленнаго изъ коноплянаго сѣмени или маку. 3) песяче молоко́. Раст. Euphorecia.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L.
Піваркушевий, -а, -е. Полулистовой.
Порозсіювати, -сіюю, -єш, гл. = порозсівати.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. Впослідити мене ніхто не схоче. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Наша кохана мова зосталась упослідженою.
