Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Мерли́ни, -ли́н, ж. мн. Отбываніе церемоніи по смерти кого. Ум. мерли́нни. Родинки й мерлинки не глядять лихої годинки.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ум. невели́ченький. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука.
Палуба, -би, ж.
1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ.
2) Крыша улья.
3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ.
4) Дуплистый пень.
5) Пустота, впадина. Ум. палубна.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
