Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приплошистий

Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЛОШИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЛОШИСТИЙ"
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Дола́тувати, -тую, -єш, сов. в. долата́ти, -та́ю, -єш, гл. Дочинивать, дочинить, оканчивать, окончить нашиваніе заплатъ. Долатати кожуха. Лубен. у.
Драб, -ба, м. 1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала. Гол. ІІІ. 233. 2) Раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. І. 141.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
Неоднаковий, -а, -е. Неодинаковый, несходный, различный. Cм. неїднаковий.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Шлям, -му, м. 1) Илъ, грязь. Желех. 2) Мѣхъ. Гол. Од. 28. 3) Длинный шовъ въ тулупѣ. МУЕ. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПЛОШИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.