Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вухналик

Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХНАЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХНАЛИК"
Зза́ду нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. Ном. № 4006.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Розляпкати, -каю, -єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто. Вх. Лем. 462.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Скучати, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.
Цілування, -ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Грин. ІІІ. 171. Не словами, цілуванням любощі говорять. К. МБ. ІІІ. 250. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14. Ум. цілуваннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУХНАЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.