Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воскобоїна

Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОСКОБОЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОСКОБОЇНА"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Библія, -лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 5694.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Черк. у. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Зарі́дливий, -а, -е. Урожайный. Сей рік зарідливий буде. МВ. О. 1862. І. 74.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Куштра, -ри, ж. Всклокоченная голова. Уп'явся руками в свою нечесану куштру. Посипалось волосся. Мир. ХРВ. 234.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл. 1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. АД. І. 108. Стинати липу. Гн. II. 186. 2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають. Чуб. V. 731. 3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався. Чуб. 4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Лебед. у. Cм. стенати.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОСКОБОЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.