Відлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відлічитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Отсчитываться, отсчитаться. 2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого.
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Полотно, -на, с.
1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового.
2) = пілка 3.
3) Клинокъ косы. Ум. полоте́нко, полотенце, полотенечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Полотенка на станок. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка.
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала.