Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Cм. клюбачитися.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села.
Пристяжити Cм. пристязати.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство.
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ.
