Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять.
Красітний, -а, -е. 1) Красивый.
2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Торговий, -а, -е. Торговый.
Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Тюпки їдь, а то замучиш її. Побіг тюпки.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
