Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочитися

Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Шевч. 224. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. Н. п. копійка волочиться (у кого). Есть деньги. Котл. Н. П. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИТИСЯ"
Будівник, -ка, м. = будівничий.
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Ґивта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Ковтати. Вх. Лем. 407.
Загойда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Закачаться. Золоті сережки загойдались. Левиц. Пов. 180.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти. Єв. Мр. XII. 33.
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.
Штомпель, -ля, м. Часть витушки. (Cм.). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.