Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Соник, -ка, м. Ум. отъ сон.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову.
Хмизувати, -зую, -єш, гл.
1) Бить прутомъ. Хмизує добре.
2) Покрывать хмизом.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками.
