Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волохатий

Волохатий, -а, -е. Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Мет. 11. Хто волохатий, той буде багатий. Ном. № 307. Кіт волохатий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОХАТИЙ"
Гладенний, -а, -е., Ув. отъ гладкий. Ой гладенна баба. Екатер. у.
Гноїтися, гноюся, -їшся, гл. 1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ. 2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ. 3) Быть унаваживаему.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно. Ном. № 14266.
Лагодіння, -ня, с. 1) Сборы, приготовленія. Не така дорога, як лагодіння. Кобел. у. 2) Починка. 3) Улаживаніе, умиротвореніе.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Сльоз, -зу, м.турецький = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи? Левиц. КС. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.