Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл.
1) Выкуривать, выкурить.
2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш.
Герець, -рця, м. Ратоборство, отдѣльная стычка передъ битвой. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець.
Добіля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. добіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
Мо́нька, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану.
Приступний, -а́, -е́ 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію.
2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике.
3) Близкій, доступный. І всі віри тій людині приступні здаються.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Уселячина, -ни, ж. Всячина. Бессараб.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову.
