Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Змовини, -вин, ж. мн.
1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих.
2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили.
Навпі́л нар. Пополамъ.
Перезивки, -вок, ж. мн. Послѣсвадебныя угощенія въ четвергъ и пятницу: участники свадьбы идутъ въ домъ новобрачнаго, отъ него къ дружку, затѣмъ къ брату, дядѣ, сестрѣ.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає.
Сподітися I, -діюся, -єшся, гл. = сподіватися. П'є п'яниця неділю, а я ся сподію. От і сподійся з його добра.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Ввинчиваться, ввинтиться.
2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси.
Хазя́йка, -ки, ж. Хозяйка. І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Ум. Хазя́єчка. Ти ж моя хазяєчко кохана!
