Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали.
Захлясти. Cм. захлянути.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки.
Нашукувати, -кую, -єш, сов. в. нашука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл.
1) Подмостить (во множествѣ).
2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Приспанка, -ки, ж. Наложница, любовница.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Так як та свиня: стишка мішки рве.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Ум. трути́нонька.
