Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віяльниця

Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯЛЬНИЦЯ"
Благодатно нар. Благодатно.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько. О. 1861. X. 56.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.
Прислужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. прислужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Прислуживаться, прислужиться. Левиц. Пов. 52.  
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Угледіти, -джу, -диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.