Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкочуватися

Відкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкотитися, -кочуся, -тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться. Ном. № 9304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЧУВАТИСЯ"
Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Приховувати, -вую, -єш, сов. в. прихова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Припрятывать, припрятать. К. Іов. 86.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
Світка, -ки, ж. Козырь (въ карточной игрѣ). Левч. 58.
Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти. Ком. Пp. № 873.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКОЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.