Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цічка

Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЧКА"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Гуртобра́нець, -нця, м. = Гуртоправ. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Н. п. Александров. у.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. Мет. 9. Шевч. 93. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Нетіпаха, -хи, ж. = нетіпанка. Топи, нетіпахо! Рудч. Ск. II. 45.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.