Вигнітити Cм. вигнічувати.
Закректа́ти, -кчу́, -чеш, гл. Закряхтѣть. Цибелла перше закректала, а послі кашлять почала.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи.
Осторога, -ги, ж. Предостережете.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Поручник, -ка, м.
1) Поручитель. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний.
2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш.
Ущипнути, -ну, -неш, гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне.
