Жва́во нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Дивиться жваво. Ум. жвавенько, жвавесенько.
Жо́втий, -а, -е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Жовтиє воски Богу на свічку. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Висока малодиця в жовтім очіпку. жовта акація. Раст. Caragana arborescens L. жовтий буркун. Раст. Melilotus officinalis Lam. жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. жо́вта лобод́а. Раст. Atriplex gortensis L. жовтий хробуст. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. жо́втий чи́стик. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. Ум. жовте́нький, жовте́сенький.
Княжецький, -а, -е. 1) = княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки.
2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Повідпроваджувати, -джую, -єш, гл. Отправить, отослать (многихъ).
Прибій, -бою, м.
1) Планка, бревнышко, прибиваемое вдоль стѣны украинской хаты на аршинъ отъ низу, — на него опираются концы досокъ, изъ которыхъ составленъ піл (на которомъ спять).
2) Geranium palustre.
Присувати, -ва́ю, -єш, сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню.
Скока, -ки, ж. = скакавиця.
