Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яничар

Яничар, -ра, м. Янычаръ. На турків-яничар, на бідних невольників покликає. АД. І. 209. У туркені яничари і баша на лаві. Шевч. 57. Уже прийшли яничари! — говорятъ, когда явятся дѣти и начнуть шалить. Ном. № 9246. Ум. яни́ченько. Турки-яниченьки. АД. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯНИЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯНИЧАР"
Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Висвистати Cм. висвистувати.
Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.
Ме́то, -та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили. Борз. у.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Осад, -ду, м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = осада 4. Лохв. у.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Уділити Cм. уділяти.
Удоїти Cм. удоювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯНИЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.