Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яниченько

Яниченько, -ка, м. Ум. отъ яничар.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯНИЧЕНЬКО"
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Чуб. VII. 379. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Кобел. у. Ум. півзи́нка.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Підриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить лѣса.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Поописувати, -сую, -єш, гл. Описать (во множествѣ).
Солоней, -нею, м. Раст. Statice tomentella Boiss. ЗЮЗО. I. 137.
Тречи числ. = тричи. Грин. III. 263. Тречи на день одвідаю. Шейк.
Ужиток, -ку, м. 1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. Мет. 78. З мене нема громаді ніякого вжитку. Стор. І. 229. 2) Потребленіе. На хазяйський вжиток. 3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Н. п. О. 1861. IV. 93. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда. Ном. № 741.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.