Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Кінь глинястий.
Замосто́вий, -а, -е. Находящійся за мостомъ. Бодай здорові були замостові люде.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. 2) Раст. = чаполоч.
Настання, -ня́, с. Возникновеніе. Ще до настання в Польщі їзуїцтва, ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники», а Русь у римського прелацтва не прекладалась над жидову. настання́ світу. Созданіе міра.
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл.
1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.
2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу.
Судина, -ни, ж.
1) Посудина. Добре господині, коли повно в судині.
2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував.
