Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шовковий

Шовковий, -а, -е. 1) Шелковый. Шовкова плахта не к будню, а к святу. Ном. 2) шовко́ва трава. Раст.: a) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. шовковенький. Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою. Чуб. V. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОВКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОВКОВИЙ"
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Камен. у. Гн. ІІ. 144. Черезчуръ громко пѣть. Мнж. 178.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло. Гол.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись. ХС. II. 192.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню. К. Псал. 227.
Перехотітися, -четься, гл. безл. = перехтітися.
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Шух. І. 229. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли. Федьк. III. 163.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШОВКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.