Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнурувати

Шнурувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Шнуровать, зашнуровывать. На ножейках мат шнуровані дітки. АД. І. 43. 2) Увязывать веревками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРУВАТИ"
Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка. Черном.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Круглий, -а, -е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. Ном. круглий хрещик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ив. 55., Ум. кругленький.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Прячка, -ки, ж. 1) Пряжка. Угор. 2) Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 458.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.
Цебриця, -ці, ж. = цеберка. Іди, іди, дощику.... цебром, відром, цебрицею зо всякою пашницею. Чуб. ІІІ. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.