Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шолудивець

Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛУДИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛУДИВЕЦЬ"
Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37.
Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Напіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. напе́рти, -пру́, -пре́ш, гл. Напирать, напереть. Напор на мня, як дуч на теля. Ном. № 13245. Із-за Дніпра напірає дурний Самойлтич. Шевч. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, — дивись — то вискочив гвіздок, то паля тріснула, то заставку розбило, а далі і знесло млинок. Греб. 384.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Общипати Cм. общипувати.
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився. Рудч. Ск. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШОЛУДИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.