Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним.
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ.
Пратва, -ви, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. зимою пратву рубають, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости.
