Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляхта

Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХТА"
Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Вишкрябати Cм. вишкрябувати.
Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе. Желех.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.