Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шмарити

Шмарити Cм. шмаряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМАРИТИ"
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Кріпець, -пцю, м. = кріп. Вх. Пч. І. 8.
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum. Вх. Пч. І. 10.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.
Природність, -ности, ж. Естественность. Желех.
Розроблювати, -люю, -єш, розробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розробити, -блю́, -биш, гл. Разрабатывать, разработать.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.