Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибкий

Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Вх. Зн. 82. Шибкий, як вітер. Мир. ХРВ. 269. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Чуб. V. 466. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку. Мир. ХРВ. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБКИЙ"
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Защіпну́ти Cм. защіпати.
Зобачити Cм. зобачати.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає. МВ. ІІ. 20.
Пороз'їдати, -да́ю, -єш, гл. Разъѣсть (во множествѣ). Це якесь мило погане: гляньте, як руки пороз'їдало. Кіевск. у.
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.