Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шигалля

Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИГАЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИГАЛЛЯ"
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Вх. Пч. II. 11. Cм. снігур.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИГАЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.