Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибиткуватий

Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБИТКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБИТКУВАТИЙ"
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать. Шух. І. 79.  
Приправити Cм. приправляти.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Холодна, -но́ї, ж. Помѣщеніе для арестованным, при полицейскомъ участкѣ, при волостныхъ судахъ и пр. От його привезли, да й у холодну. Рудч. Ск. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБИТКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.