Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки.
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда.
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду.
