Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коротити

Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОТИТИ"
Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка. Шейк.
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Заду́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. задуби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Обнажать, обнажить нижнюю часть тѣла.
Злото, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.