Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Ум. війок.
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому.
Запоро́жнювати, -нюю, -єш, сов. в. запорожни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. О посудѣ, мѣшкѣ, вообще о какомъ-либо вмѣстилищѣ: занимать, занять чѣмъ. Не запорожнюй миски, бо вона не наша.
Молоток, -тка, м. Молотокъ. Добре ковадло не боїться молотка. Ум. молото́чок.
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Розсвітитися, -чуся, -тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок.
Смолити, -лю́, -лиш, гл. Смолить.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
