Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ.
Жерлига, -ги, ж. Большая удочка.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Копачик, -ка, м.
1) Ум. отъ копач.
2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка.
Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть.
Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Вжахнулись і поблідли на виду.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя.
