Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця.
Зустрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зустріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Не зможу я по степах чвалати, будуть мене вовки-сіроманці зустрівати. Зустрів його один чоловік з города.
Кош, -ша, м. = кіш.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Попівство, -ва, с.
1) Званіе священника. Давайте попівство за дванадцятилітню науку.
2) Священническій домъ, дворъ. Дві дівки, служниці на попівстві.
3) соб. Попы, священники. Наїхало... попівства повен двір.
Присісти Cм. присідати.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. 3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ. Ум. старичо́к.
