Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Досві́дчення, -ня, с. Убѣжденіе.
Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала.
Кевкнути, -кну, -неш, гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди!
Осмілити, -ся. Cм. осміляти, -ся.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив!
Скарбовий, -а, -е. Казенный. Скарбові гроші. Скарбові люде. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози?
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала.
