Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепурний

Чепурний, -а, -е. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Рудч. Ск. І. 131. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Г. Барв. 435. Хороша та чепурна, як тая лебедя. МВ. ІІ. 76., Ум. чепурненький, чепурнесенький. Чепурненька, як мазничка. Ном. № 11268. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька! Макс. (1849), 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПУРНИЙ"
Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу. О. 1861. І. Куліш. 317.
Обіпрати Cм. обпірати.
Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).  
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Солодуха, -хи, ж. Родъ кушанья изъ ржаного солода( = кваша?).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.