Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Заду́ркати, -каю, -єш, гл. Застучать. Прийшли вони перед небо, задуркали в царські врата.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни.
Осподарь, -ря, м. = господарь.
Півчварти числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. p.). Шукали, гляділи і півчварти неділі.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Телеграма, -ми, ж. Телеграмма.
Шпиняти, -няю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
