Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

челядницький

Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕЛЯДНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕЛЯДНИЦЬКИЙ"
Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Вимір, -ру, м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві. О. 1862. V. 70.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити. Вх. Зн. 55.
Сюсяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск.: мочиться.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕЛЯДНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.